Представники кафедри харчових технологій, легкої промисловості та дизайну ННІ «Українська інженерно-педагогічна академія» Каразінського університету долучилися до онлайн-зустрічі, присвяченої аналізу та вдосконаленню освітніх програм спеціальності А5 Професійна освіта (за спеціалізаціями), G15 Технології легкої промисловості.

Захід об’єднав науково-педагогічних працівників різних закладів вищої освіти та роботодавців — стейкхолдерів, зацікавлених у якісній підготовці майбутніх фахівців у галузі професійної освіти та легкої промисловості.

— ННІ Українська інженерно-педагогічна академія ХНУ ім. В.Н. Каразіна (кафедра харчових технологій, легкої промисловості і дизайну)

— Луцький національний технічний університет (кафедра технологій легкої промисловості)

— Хмельницький національний університет (кафедра технології і конструювання швейних виробів)

— Державний навчальний заклад «Регіональний центр професійної освіти швейного виробництва та сфери послуг Харківської області»

— Харківський фаховий коледж технологій та дизайну

У ході професійного діалогу було детально розглянуто концептуальні засади освітніх програм: Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості), Технології легкої промисловості першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; Професійна освіта (Технологія виробів легкої промисловості) другого (магістерського) рівня вищої освіти,
їхню відповідність сучасним викликам галузі, а також підходи до формування фахових і педагогічних компетентностей здобувачів освіти.

Окрему увагу приділено знайомству з гарантами освітніх програм, які представили власне бачення розвитку та удосконалення підготовки фахівців. Учасники відзначили важливість гармонійного поєднання теоретичної підготовки з практичним навчанням, що забезпечує готовність випускників до професійної діяльності в освітньому середовищі.

У процесі обговорення учасники обмінялися досвідом, визначили сильні сторони представлених програм та окреслили напрями їх подальшого розвитку. Було висунуто низку пропозицій, спрямованих на підвищення якості підготовки здобувачів освіти, зокрема:

— удосконалення структури освітніх компонентів відповідно до сучасних тенденцій галузі та розширення можливостей практичної підготовки та співпраці з роботодавцями;

— інтеграція цифрових інструментів і сучасних технологій проєктування і посилення міждисциплінарних зв’язків та розвитку гнучких навичок.

Професійна дискусія дозволила не лише проаналізувати поточний стан освітніх програм, а й окреслити перспективні вектори їх оновлення з урахуванням потреб ринку праці та сучасних освітніх тенденцій.

Щиро дякуємо колегам за відкритість до співпраці та змістовний обмін досвідом. Отримані напрацювання стануть основою для подальшого вдосконалення освітніх програм спеціальності.